Дистанційні уроки
за підручником “Я досліджую світ” для 2 класу
(О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко)

Бажаємо всім гарного настрою, цікавих занять і справ на сьогоднішній день.

• Який у вас зараз настрій?
• Чи важливий настрій для людини? Чому?
• Чи допомагає нам гарний настрій робити наші справи?
• Як можна поліпшити настрій, якщо він поганий?

Сьогодні ми дослідимо, які різні люди реагують на ті самі зміни.

• Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
• Яким, на вашу думку, він має бути?
• А якими на уроці мають бути діти?

Отже, сподіваюся, ми разом проведемо цікавий, творчий, корисний урок, на якому кожен з вас відкриє для себе багато нового.

Запишіть у зошиті:

• Число — … .
• Місяць — … .
• День тижня — … .
• День тижня за ліком — … .
• Погода — … . Опади — … .
• Особливе — зміни у класі.

Зміни дуже важливі для нас. Адже, коли щось у нашому житті стає не таким, як раніше, ми отримуємо цінні знання та досвід, розвиваємось та вдосконалюємось. На якісь зміни ми можемо впливати (змінювати наш одяг, звички, ігри тощо), а на якісь — ні (зміна пір року, погоди тощо). Так, не завжди зміни приносять радість. Але без них життя неможливе.

Подумайте, яким би було наше життя без змін. Що було б, якби…

• постійно був лише день? Чи ніч?
• не було вихідних?
• пори року не змінювались?
• ми не відчували голоду / ситості?
• ми не росли та не вдосконалювалися?
• ми завжди навчалися лише в першому класі?
• у школі ми читали лише один підручник?

Роздивіться картину з журналу “Джміль” (2018, № 10).

• Як гадаєте, на який урок потрапили друзі? Що вам допомогло про це здогадатися?
• Що спільного в усіх дітей на ній?
• Скільки у класі хлопчиків? Скільки дівчаток?
• Чи однаковий вигляд мають діти? Чому? Чи означає зовнішній вигляд людини, що вона краща чи гірша за інших?
• Чи діти дружать між собою?
• Так, дивлячись на радісні та привітні обличчя, можна не сумніватися, що в класі панує злагода. Але так було не завжди. Прочитайте розповідь.

От, наприклад, Артем і Каріне. Першого вересня вчителька попросила їх стати в пару. Хлопець аж почервонів від обурення: з дівчинкою, та ще й з якою! Мало того, що висока, мов жирафа, так іще й говорить дивно. Каріне родом з Вірменії, й українська вимова дається їй непросто.

Щоб показати, хто в парі буде головним, Артем швиденько показав дівчинці язик і смикнув її за руку. Каріне розлютилася: їй теж зовсім не хотілося стояти поруч із малим опецькуватим розбишакою. Тато говорив, якщо будуть ображати, одразу давати відсіч. Тож вона наступила малому нахабі на ногу і просичала: “Не командуй, пампушок!”.

Кілька тижнів між цими двома точилася війна: час від часу лунали образливі слова, а то й крики, не обійшлося і без сутичок. Але емоційні спалахи змінювались перемир’ями, поступово, день за днем, кожен з них почав бачити в іншому не лише зовнішні, а й особистісні якості. Каріне оцінила веселу вдачу Артема, його дотепні жарти і щедрість — він завжди охоче ділився тим, що мав. А хлопчик із захопленням слухав численні оповідки Каріне: вона дуже цікаво переповідала прочитані книжки, а часом і сама вигадувала історії. До того ж вона могла легко і зрозуміло пояснити, як розв’язати складну задачу. Зрештою діти подружилися, і вже ніхто не згадував про сварки перших днів.

• Чи виникали у вашому житті ситуації, коли хтось із нових знайомих здавався дивним або неприємним, а потім ставав добрим приятелем? Чи у кожній людині можна знайти щось хороше?

Непросто було знайти друзів і Наталці. Вона народилася не такою, як інші. Хвороба позбавила її можливості вправно рухатись. Але їй так хотілося ходити до школи й дружити!

Спершу однокласники трималися осторонь. Вчителька попереджала їх про нову ученицю, просила потоваришувати з нею, і діти були не проти. Але це виявилося просто лише на словах. Кожен, здається, вирішив зачекати, поки з Наталкою подружаться інші, подивитися, як це в них виходить, а тоді вже й самому спробувати. Хтозна, що вона любить, у які ігри грає… З нею не побігаєш разом на перерві, не поштовхаєшся. От і сиділа Наталка на самоті.

Добре, що Оксана Борисівна знайшла вихід із ситуації: попросила спочатку Марічку, потім Богдана, потім інших дітей, усіх по черзі, чимось допомогти, щось розповісти чи подати Наталі. Слово за словом діти познайомилися. З’явилися й у Наталки добрі друзі. Так добре, коли є з ким поділитися цікавою ідеєю, є до кого звернутися по пораду!

Найліпшим другом для дівчинки став Миколка. Коли в неї щось падає з рук, він ніколи не сердиться, а допомагає прибрати і заспокоює: “Зі мною теж таке буває, не переймайся”.

• Згадайте ситуації, коли вам було непросто подружитися з кимось. Що заважало це зробити? А що допомогло?
• Чи почувалися ви колись самотніми серед людей?
• Чи є серед ваших знайомих люди з інвалідністю? Розкажіть, як ви з ними взаємодієте.

Розгляньте фото. Що ви можете сказати про дітей, які на ньому зображені?

• Хто такі близнюки?
• Як думаєте, чи можуть близнюки мати однакові характери, смаки, захоплення?

Розгляньте комікс на с. 11 підручника. Розкажіть історію за малюнками.

• Що спільного у близнюків? А чим вони відрізняються?
• Чому в них різні судження про однакові речі?
• А що б на їхньому місці сказали б ви?
• Чи є у вас знайомі близнюки? Як ви їх відрізняєте?
• Що ще у вашому довкіллі може бути однаковим? А що однаковим бути не може? Чому?
• Чи бувають однакові люди? Чому так вважаєте?

Кожна людина — це неповторна особистість. На цілій планеті немає двох однакових людей; навіть близнята, котрі зовні дуже схожі, насправді різні, бо у кожного є свої відчуття, своє бачення подій, власне життя.

Кожна людина, яка з’являється на світ, є унікальною і неповторною. І ви теж. Складіть сенкан про себе.

• У різних людей однакові відбитки пальців. Так чи ні?
• Деякі люди є особливими і неповторними. Так чи ні?
• Неповторність полягає лише у зовнішності. Так чи ні?
• Ми відрізняємося одне від одного бажаннями, діями, творчістю, мріями. Так чи ні?
• Кожна людина не має нічого спільного з іншими людьми. Так чи ні?
• На цілій планеті немає двох однакових людей. Так чи ні?
• Кожна людина у світі неповторна. Так чи ні?

Продовжте речення.