
Хочеш збільшити шрифт? Тримай натиснутою клавішу Ctrl та крути колесо мишки.
Коли тобі стане зручно читати, відпусти Ctrl і розпочинаймо урок!
ТЕМА 8. Погода
ТИЖДЕНЬ 28. ПРИГОДА 1. Диво-зернятко
УРОК 5. Чи можна передбачити погоду?
Що таке погода?
Підготуйте до уроку
- підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 3 клас (частина 2);
- робочий зошит № 2 “Я досліджую світ”;
- роздруківки “Сонечко”, “Збери прикмети”;
- звичайний зошит.
ХІД УРОКУ
1. Емоційне налаштування
|
Подивіться на сонечко. Усміхніться йому та висловіть впевненість у собі, своїх знаннях. Мені все вдасться на уроці.
![]() |
2. Вправа “Прочитай і відгадай”
|
Прочитайте вірш-загадку. Поміркуйте, про яку принцесу йдеться у вірші. Поясніть свою думку. На блакитних тихих плесах
|
3. Повідомлення теми уроку
Життя кожного з нас певною мірою залежить від погоди. Цікаво, якою буде погода завтра? У неділю? Влітку? Зазвичай, намагаючись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже там, у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухливого та мінливого, ніж повітря. Перш ніж вчені відкрили таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом, поведінкою тварин, станом рослин. Сьогодні ми з’ясуємо, чому погода така мінлива та як її передбачити. |
4. Вправа “Склади і запиши”
|
Складіть і запишіть сенкан зі словом “погода” (зош. с. 44, завд. 1). ![]() ![]() |
5. Вправа “Розкажи”
|
Розкажіть одне одному про те, яка погода вам найбільше до душі.
|
6. Перегляд відео “Херсон з висоти пташиного польоту”
|
Пригадайте, якою областю ми подорожуємо разом із жевжиками. Яке місто є обласним центром цієї області? Подивіться, який вигляд має це місто з висоти пташиного польоту.
|
7. Фізкультхвилинка “Райдуга”
|
8. Вправа “Дай відповідь”
|
Херсон — місто на правому березі Дніпра. Щоранку Юрко і Соломія прогулювалися набережною, милуючись чудовими краєвидами. Щодня впродовж місяця Юрко фіксував температуру повітря. Потім хлопчик побудував графік. Розгляньте його і дайте відповіді на запитання (підр. с. 90, завд. 4). ![]() ![]()
|
9. Розповідь “Народні прикмети”
|
Ще до того, як з’явилася метеорологія, наші предки намагалися передбачати погоду. Основою народних прикмет ставали різноманітні фактори: поведінка птахів, напрям вітру, прозорість неба, його колір під час заходу сонця та на світанку. Такі “прогнози” були цілком природними, адже основним завданням людей було вберегти посіви від заморозків та інших несприятливих погодних умов і зібрати добрий врожай. Сучасні метеорологи ставляться до більшості народних прикмет із гумором, вважають їх частиною народного фольклору. Однак деякі з цих прикмет мають наукове обґрунтування. Наприклад, прикмети, пов’язані з поведінкою рослин: зацвіла фіалка — сій моркву і петрушку, якщо лист берези розгорнеться повністю — можна садити картоплю. Такі прикмети пов’язані з реакцією рослин на зміну температури й вологості в навколишньому середовищі. |
10. Вправа “Збери прикмети”
|
Складіть із слів на картках народні прикмети (див. роздруківку “Збери прикмети”). ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |
11. Перегляд презентації “Народні прикмети”
|
12. Онлайн-вправа “Народні прикмети про погоду”
|
Аби вберегти себе від неочікуваної зміни погоди, люди з давніх-давен навчилися передбачати те, що може статися, аби встигнути підготуватися. Чи знаєте ви найпопулярніші народні прикмети? ВИКОНАТИ ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ |
13. Підсумок
|
Рефлексія.
![]() |
14. Домашнє завдання
|
Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи справджуються вони? Чому? |