“Осінній віночок побажань”.

Дерева вже в ошатному осінньому вбранні. Складемо з листочків осінній віночок побажань — напишемо на листочках побажання одне одному та надішлемо один одному.

Вправа “Кольоровий комплімент”.

• Пригадайте, куди ми мандрували на минулому уроці. Що цікавого дізналися?
• Якого кольору сіль?

Пропоную вам дивитися на кристалик солі й говорити одне одному комплімент, використовуючи слово “білий” — колір солі.

(див. роздруківку “Хмара слів «Сіль»”).

• Прочитайте слова у хмарі слів.
• Спробуйте передбачити, про що ми сьогодні говоритимемо. Які слова підказали вам тему уроку?
• Чи знаєте ви, хто такі чумаки?

Заповніть першу і другу колонки таблиці (зош. с. 25, завд. 2).

• Розкажіть, що ви вже знаєте про чумаків.
• А що ще хотіли б про них дізнатися?
• Як ви думаєте, звідки, з яких джерел ми можемо дізнатися про чумаків?

Перегляньте відео і вирішіть, чи можна казку “Про чумака Микиту, сокиру і халепу” вважати джерелом інформації про чумаків.

• Що нового ви дізналися про чумаків?
• Якими були ці люди?
• Куди вони їздили?
• Що вас здивувало або вразило в цій казці?

Вправа “Прочитай і доповни” (зош. с. 25, завд. 1).

• Прочитайте оповідку і доповніть її наліпками.
• Чи всі слова в оповідці вам відомі й зрозумілі?
• Чи були предмети, які вас здивували?

Інформація.

Ще не так давно — десь із сто років тому — з настанням весни дорогами України тяглися на південь валки чумаків.

У давнину поклади кам’яної солі в Україні не були відомі, тож по сіль їздили до Азовського та Чорного морів, пізніше — до Галичини й Волощини. Спочатку тих, що возили сіль, називали просто „люди”, потім — „соленики”, а від XVII століття — „чумаки”. Приблизно з того часу татари в Криму ввели плату за сіль. Через це виникали сутички між солениками й місцевим населенням.

Існує кілька версій походження слова “чумак”. Згідно з першою, вона походить від слова “чум” — так у ті часи називався ківш, із якого соленики пили воду в дорозі. Згідно з другою — від тюркського “чумак”, що означає візник. Інші дослідники пов’язують його зі словом “чума”, адже чумаки часто заражалися цією жахливою хворобою. У перській мові “чумак” означає кийок. Тобто чумак — це людина, що вирушає в подорож із кийком, аби захиститися від нападу розбійників. Чумаків, які возили сіль із Галичини, називали „коломийцями”.

Проте ця цілком мирна справа була небезпечною для життя — на чумацькі обози з товарами часто нападали грабіжники. Тож чумаків супроводжували конвойні з числа запорізьких козаків, аби захистити від розбійників. Звісно, не безкоштовно. За озброєний ескорт доводилося платити спеціальний збір — ралець.

Від кінця XVIII століття чумаки їздили на Азовське узбережжя, Дін та Волгу по солону й сушену рибу. Окрім цього чумаки стали перевозити за плату й інші товари: зерно, деревину тощо. Завдяки чумакуванню значна частина селянства втягувалась у торгівлю, що сприяло налагоджуванню зв’язків між різними, навіть віддаленими місцевостями.

Розгляньте малюнок. Доведіть, що він стосується теми нашого уроку (див. роздруківку “Розглядаємо малюнок”).

Чумацька математика (зош. с. 25, завд. 3).

Дізнайтеся, яку ще назву має чумацький віз. Для цього перемножте числа і впишіть літери, подані на місці добутків.

Розв’язування задач.

Задача 1. На одну мажу навантажують 50 пудів солі (1 пуд = 16 кг). Скільки пудів солі перевезуть трьома такими мажами?

Задача 2. Чумакам треба перевезти 500 пудів солі. Скільки маж їм потрібно для такого вантажу?

• Складіть свою задачу про чумаків.

Створюємо та обговорюємо в онлайн-групах хмару слів (див. роздруківку “Хмара слів «Чумаки»”).

Як Ігор може зберегти пам’ять про свого пращура чумака і передати її своїм нащадкам? Запишіть три способи (зош. с. 25, завд. 4).

Солоне тісто — чудовий матеріал для ліплення. Створіть власноруч виріб із нього (підр. с. 57 завд. 5).

• З яким настроєм ви закінчуєте урок?
• Що нового дізналися під час нашої подорожі?

Рефлексійна вправа “Мікрофон”.