Зараз так вийшло, що наш клас віртуальний, але це не означає, що його немає. Вигадайте як на відстані можна привітатися один з одним і зробити приємне.

Актуалізація знань.

Пригадайте, територією якої області ми подорожуємо разом із жевжиками.

• Що цікавого ви запам’ятали про Закарпаття? Про Карпати?
• Чи хочеться вам дізнатися, куди далі ми помандруємо?

Вправа “Шість бананів” (див. роздруківку “Шість бананів”).

Щоб дізнатися, куди ми помандруємо далі, ви маєте знайти і закреслити букви, що складають словосполучення “шість бананів”. А з літер, які залишилися не закресленими, скласти слово.

Повідомлення теми.

• Куди ж ми з вами вирушимо?
• За яких обставин ви вже чули таку назву? (Це обласний центр Закарпатської області)
• Що ви знаєте про це місто?
• Тож сьогодні ми вирушимо у чудове місто Ужгород, дізнаємося, чим воно славиться. А також поговоримо про опале листя і з’ясуємо, корисне чи шкідливе воно для довкілля.

Перегляд відео “Ужгород у всій красі”.

• Розкажіть, що нового ви дізналися про Ужгород із відео.
• Чи захотілося вам відвідати це місто?

Історія назви міста Ужгород.

Ужгород — найменший обласний центр України, розташований на річці Уж в передгір’ї Українських Карпат на висоті близько 137 м над рівнем моря.

За всю свою багатовікову історію Ужгород мав різноманітні назви — Унгвар, Гунгвар, Онгвар, Унгуйвар, Унгоград, Гункбар, Оуггород тощо, але всі вони в перекладі означають “замок або місто на річці Уж”.

Здавалося б, із походженням назви міста все очевидно: місто стоїть на річці Уж, тому й зветься Ужгород. Проте плазун вуж до назви річки не має жодного стосунку: уж — це давньоруське слово ужина — “вузьке місце” (русло річки і справді вузьке та звивисте). Але деякі дослідники вважають, що назва річки Уж — це видозмінена ще старіша назва від тюркського слова “унг”, “онг”, “хунг”, що в перекладі означає “вода, річка”.

Символіка міста (див. роздруківку “Символіка Ужгорода”).

Як і кожне місто, Ужгород має свою символіку.

• Розгляньте герб міста. Що на ньому зображено?
• Як ви думаєте, що символізують зображення на гербі?
• Як гадаєте, чому прапор Ужгорода саме такий?

Прочитайте і поміркуйте

Цікаві місця Ужгорода. (див. роздруківку “Цікаві місця Ужгорода”).

Ужгород — куточок цивілізації на межі з дикими Карпатами, місто, яке вражає мешканців мегаполісів тишею та спокоєм.

Ужгородський замок — візитівка міста. Тисячі років він був на сторожі: захищав від найнесподіваніших ворогів.

Ботанічний сад — унікальне зібрання рідкісних рослин з усього світу. Тут на власні очі можна побачити дивовижні екземпляри магнолії, софори японської, сакури, різні види пальм, мімозу, банани, багато видів кактусів. А також, лишень уявіть, 120 видів неймовірних троянд, що створюють неймовірно романтичну атмосферу.

Найцікавіше в саду, звичайно, навесні, коли всі дерева розквітають усіма барвами веселки.

Музей просто неба, скансен “Старе село” — це ніби справжнє старовинне поселення, зібране дбайливими руками музейників. Наймолодші експонати музею — з XIX ст. Серед найцінніших його експонатів — церква, датована 1777 роком, зібрана без жодного цвяха, та школа, якій понад 100 років.

Вулиця Волошина — названа на честь першого президента Карпатської України Августина Волошина, насичена величезною кількістю дивовижних пам’яток архітектури. Це ніби маленький Париж або куточки Праги серед Карпат.

Липова алея — найдовша в Європі липова алея протяжністю 2 км 200 м. Прогулюючись алеєю, можна спуститися до води й насолодитися спокоєм і красою річки Уж. Поряд із алеєю розташована найстаріша школа Ужгорода — їй 106 років.

Прогулюючись найдовшою в Європі Липовою алеєю, що в Ужгороді, Ілля вигукнув: “Які ж чарівні перетворення відбуваються у природі!”. Що мав на увазі хлопчик? Розкажіть (підр. с. 76, завд. 5).

Коли Ілля милувався природою, у нього виникло запитання: “А чому ж восени опадає листя?”. Діти висловили свої гіпотези. Хто, на вашу думку, має рацію (підр. с. 76, завд. 6)?

Порухаймося разом із листочками. Пригадаймо, як вони кружляють у танку, коли летять із дерев на землю.

Робота з таблицею.

Поміркуйте й запишіть по три чи чотири аргументи у кожен стовпчик таблиці. Поясніть свої міркування. Це завдання варто обговорити з кількома однокласниками та однокласницями по смартфону. Поміркуйте, як краще організувати онлайн-зустрічі.

Вправа “Два запитання” (підр. с. 76, завд. 7).

Ілля звернув увагу на плакат. Чим небезпечне спалювання листя? За даними плаката сформулюйте два запитання. Поставте їх однокласникам/однокласницям і послухайте відповіді.

Перегляд відео “Користь чи шкода опалого листя”.

Під час перегляду відео допишіть у таблицю факти, про які не знали.

• Що нового ви дізналися про опале листя?

Робота з твердженнями (підр. с. 77, завд. 8).

• З яким твердженням ви погоджуєтеся? Чому?

Вправа “Робимо компост” (підр. с. 77, завд. 9).

Бабуся Іллі розповіла, що з опалого листя можна робити добриво для рослин — компост. До речі, осінь — найкращий час для його виготовлення, адже саме в цю пору збирається найбільше відходів, придатних для компостування. Назвіть те, що можна складати в компостну яму.

Перегляд відео “Папір з опалого листя — винахід українського школяра”.

Поміркуйте і скажіть, яке значення має винахід українського школяра.

• Що нового дізналися про опале листя?

Вправа “Істинне — хибне”.

Пригадайте, яка користь і яка шкода від опалого листя. Визначте, які висловлювання істинні, а які хибні. Обведіть відповіді (зош. с. 36, завд. 2).

Вправа “Поміркуй і зафарбуй”.

До кого ви звернетесь, якщо побачите, що палять листя? Зафарбуйте відповідні прямокутники. За потреби зробіть доповнення (зош. с. 36, завд. 3).

Варіант 1 (підр. с. 77, завд. 10).

Створіть композицію із засушених пелюсток і листочків за інструкцією.

Варіант 2 (див. роздруківку “Шаблони для аплікації”).

Створіть аплікацію із засушеного листя за зразком.

Рефлексія.

• З яким настроєм ви закінчуєте урок?
• Які ваші враження від уроку?
• Що, на вашу думку, вдалося найкраще? Чому?
• Що нового дізналися? Для чого потрібні ці знання?