Вправа “Покажи настрій”

Діти, у мене сьогодні гарний настрій.

А який ще буває настрій? Який він у вас?

Як ви можете дізнатися, який настрій у людей, що поряд із вами?

Покажіть виразом обличчя, як ми робимо…

Дякую, що показали й розповіли мені про настрій.

• Чи приємно вам, коли вам усміхаються?
• Коли з людиною приємніше спілкуватися: коли вона весела, радісна, чи коли сердита, сумна? Як гадаєте, чому? Чи означає це, що з тими, в кого поганий настрій, спілкуватися не потрібно? Що слід робити, якщо хтось із ваших друзів сумний?
• Пригадайте, від чого залежить наш настрій. Він залежить не тільки від того, що відбувається довкола, а й від наших думок. Тому частіше думайте про хороше!

Вправа “Бажання”

Подумки побажайте одне одному щось гарне і приємне.

Я вам всім бажаю бути на уроці уважними, активними, кмітливими, винахідливими. Бажаю вам відчути радість і задоволення від роботи. Нехай цей урок залишить у вас міцні знання та чудовий настрій.

Подумки закресліть кожну третю букву та прочитайте слово.

• Яке слово у вас вийшло?
• Як ви гадаєте, чому саме це слово було зашифроване?

Пригадайте, що ви вже знаєте про воду. Дайте відповіді на запитання.

• Який колір має вода?
• Чи правда, що у води є запах?
• Чи є у води смак?
• Чи можна перелити воду з однієї посудини в іншу? Яка властивість води дає змогу це зробити?
• У яких станах може перебувати вода?
• Що відбувається з водою при нагріванні?
• Чи правда, що при охолодженні вода стискається?
• Чи правда, що лід теж випаровується?

Скільки цікавого ви вже знаєте про воду! Але вода розкрила нам ще не всі свої таємниці. Тому пропоную продовжити подорож країною знань і довідатися, які ж нові цікавинки приготувала нам вода.

Послухайте оповідку та дайте відповіді на запитання.

Зустрілися два віслючки. Перший ніс мішок із сіллю, а другий — з ватою. Перший ледь пересував ноги — така важка була його ноша. Другий ішов весело і легко.

Незабаром віслючкам довелося переходити річку. Перший, нав'ючений сіллю, зупинився біля води і став купатися: він то лягав у воду, то знову ставав на ноги. Коли ж він вийшов з води, ноша його стала набагато легшою.

Другий віслючок, дивлячись на першого, теж став купатися. Але що довше він купався, то важчою ставала на ньому вата.

• Як ви гадаєте, чому ноша першого віслючка після купання стала легшою?
• Про яку властивість води розповідає ця оповідка?
• Наведіть приклади речовин, що розчиняються у воді.
• Чи всі речовини вода може розчинити? Які речовини не розчиняться у воді? Наведіть приклади.
• Як ви гадаєте, чи розчиняються у воді інші рідини? Наведіть приклади таких рідин.

Як ви гадаєте, чи розчиниться соняшникова олія у воді?

Перегляньте відео і перевірте свої міркування.

• Чи правильно ви відповіли на запитання, поставлене до перегляду відео? Що переконало вас у цьому?
• А про яку ще властивість олії йшлося у відео?
• Які досліди вас зацікавили?
• Які досліди ви захотіли повторити вдома?

Розгляньте та прочитайте комікси (підр., с. 122–123).

• Про що дізналися діти?
• Над яким питанням вони розмірковують?
• Що вирішили зробити юні дослідники?

Довідка

Лавова лампа — декоративний світильник у вигляді скляної посудини, наповненої прозорою олією і напівпрозорим парафіном, з лампою розжарювання внизу. Лампа підсвічує і нагріває вміст посудини. За законами фізики нагрітий парафін піднімається вгору, а захолонувши, знову опускається на дно. Винайшов лавову лампу в середині 60-х років минулого століття англієць Едвард Волкер. Рух рідин у прозорій ємності справді зачаровує, тому винахід швидко став популярним в усьому світі.

Як ви гадаєте, чи можна у домашніх умовах створити лавову лампу?

Проведемо дослідження і з’ясуємо, чи маєте ви рацію.

Перегляд майстер-класу “Лавова лампа власноруч”

Створення лавової лампи (підр., с. 122–123)

Матеріали та обладнання:

Прозора пляшка або банка місткістю 1 л, олія — 3/4 л, вода — 1/4 л, харчовий барвник — 10 крапель, 1 ст. л. солі, шипучі таблетки.

Хід досліду

1. Візьміть пляшку і залийте у неї олію.
2. Змішайте воду з харчовим барвником.
3. Зробіть припущення: чи змішаються вода й олія? Долийте воду у пляшку з олією. Чи підтвердилася ваша гіпотеза?
4. Щільно закрутіть пляшку і потрусіть. Що ви бачите?
5. Тепер додайте в отриману суміш сіль та шипучу таблетку. Вийде справжнє кольорове шоу! Особливо — якщо підсвітити “лампу” ліхтариком.
6. Поекспериментуйте із барвниками та кількістю шипучих таблеток.

Довідничок: Олія у воді не розчиняється, а береться бульками. Якщо додати сіль, частина олії поважчає і опуститься на деякий час. А якщо вкинути шипучу таблетку, утворяться бульбашки вуглекислого газу, які виштовхуватимуть кольорові бульки вгору.

Заповнення картки (зош., с. 55, завд. 1)

Зверніть увагу що картку варто заповнювати під час та після проведення дослідження. Проте розглянути її потрібно саме зараз, щоб з’ясувати, що саме потім необхідно записати.

Наголошуємо, що записи у зошиті потрібно вести не тільки в кінці роботи, як підсумок, але і під час виконання дослідження:

• рубрики “Під час дослідження я навчився / навчилася”, “Провести дослідження мені допомогли вміння”, “Свою роботу я оцінюю так” потрібно заповнювати після виконання дослідження;
• рубрики “Під час дослідження мене вразило”, “Мої відкриття”, “Мої висновки за результатами дослідження”, “Мої емоції під час дослідження” потрібно заповнювати як під час, так і після дослідження.

Пригадайте, які ще речовини не розчиняються у воді, і запишіть їх назви. Якщо маєте сумніви, проведіть дослідження (зош., с. 55, завд. 2).

Прочитайте і поміркуйте

Для багатьох речовин вода — хороший розчинник. Розчинними у воді є кухонна сіль, цукор, сода, спирт, а також деякі газоподібні речовини. У воді вони стають невидимими і разом з нею проходять через фільтр, тобто за допомогою фільтра очистити воду від таких речовин не вдасться. Деякі речовини у воді не розчиняються: це крохмаль, олія, нафта, гас, бензин.

• Як ви вважаєте, чи плідно ми попрацювали на уроці?
• Що ви дізналися нового?
• Про що ви розкажете своїм рідним?

Усміхніться своїм успіхам! Ви всі молодці!