Головна
Дистанційні уроки
Я досліджую світ. 4 клас
Тема 9. Тиждень 35
pdf

Хочеш збільшити шрифт? Тримай натиснутою клавішу Ctrl та крути колесо мишки.
Коли тобі стане зручно читати, відпусти Ctrl і розпочинаймо урок!

ТЕМА 9. Можливості людини

ТИЖДЕНЬ 35. ПРИГОДА 3. Радісна зустріч

УРОК 1. Що дарує радість?

Підготуйте до уроку

  • звичайний зошит;
  • паперовий стаканчик, 3 коктейльні трубочки, скотч, ножиці, олівці або фломастери, картон.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

 

Порадійте новому дню та усміхніться всьому, що нас оточує.

Усміхніться сонечку.

Усміхніться небу.

Усміхніться травичці.

Усміхніться полуничці.

Усміхніться водичці.

  • Налаштувалися? Підняли собі настрій? Розпочинаємо урок!

2. Вправа “Поясни”

 

Прочитайте висловлювання і поміркуйте, чи погоджуєтесь ви з ним.

У НАШЕ ЖИТТЯ ПРИХОДИТЬ РАДІСТЬ, КОЛИ У НАС Є ЧИМ ЗАЙНЯТИСЯ, Є КОГО ЛЮБИТИ І Є НА ЩО СПОДІВАТИСЯ.
  • Як ви розумієте це міркування?
  • Що для вас значить “жити радісно”?
  • Що може вам принести радість? Напишіть або намалюйте. Доповніть свою роботу наліпками (зош., с. 61, завд. 1).
  • Продовжте речення. Запишіть його у чаті класу. Читайте, що пишуть інші, і намагайтеся не повторюватися.

ДЛЯ МЕНЕ РАДІСТЬ — ЦЕ… .

3. Повідомлення теми уроку

 

Чи зрозуміли ви, про що буде наш сьогоднішній урок?

Сьогодні ми дізнаємось, де живе радість, що дарує радість. Поміркуємо, що приємніше — дарувати комусь радість чи отримувати радість від когось.

4. Вправа “Читацький клуб”

1

Робота з оповіданням Галини Ткачук “Гойдалка під кленом”

Гойдалка під кленом

Ось наш двір.

Найкраще в ньому — це майданчик під кленом.

А найкраще на майданчику — гойдалка.

Якщо розгойдатися дуже сильно, то можна злітати високо-високо.

Я літаю — а малюки копаються в піску.

Я літаю — а Марко з’їжджає з гірки.

Я літаю — а Марків дід садить квіти між тополею і кленом.

Квіти ще не схожі на квіти. Але Марків дід говорить, що вони виростуть і зацвітуть у липні. Або навіть раніше, якщо нам пощастить.

— Як називаються ці квіти? — питаю.

— Дельфіній, — каже Марків дід.

Мені подобається їхня назва. Мати дельфіній біля майданчика — це майже як мати справжніх дельфінів.

Я розгойдуюсь іще сильніше — і бачу маму. Вона вертається з роботи.

Я зупиняюся, швидко злізаю з гойдалки. Біжу.
  • Що ви можете сказати про головного персонажа оповідання? Чи відомо його ім’я? Хлопчик це чи дівчинка?
  • А чи можна щось сказати про його / її риси характеру? Назвіть їх.

Перевірте себе

  • Який настрій у головного персонажа? Чи можна сказати, що він / вона вміє радіти життю?
  • Назвіть щонайменше три прості речі, які приносять радість головному персонажеві.

Перевірте себе

  • А чи часто у вас буває такий настрій, як у цього персонажа? Чи радієте ви подібним речам?

— Стій! Ніно, спинися! — раптом кричить мама і застигає на місці.

— Що ти наробила?! — супить брови Марків дід.

— Дивися під ноги! — біжить до мене Марко.

Я дивлюся під ноги, а там — розтоптані квіти. Не знаю, як це сталося. Сльози печуть в очах.

— Я ж не хотіла! — тікаю від усіх.

Якби ж я дивилася під ноги! Тоді дельфіни були б цілі.
  • Що нового ви дізналися про головного персонажа? Як змінився настрій дівчинки? Які емоції в неї тепер? Про які риси характеру це може свідчити?

Перевірте себе

  • Чи траплялися з вами подібні ситуації? Що ви відчували? Чи намагалися якось виправити становище?
  • Як ви гадаєте, що буде далі?

Увечері я крадуся в кімнату батьків. Мама вже спить, а тато, глянувши на мене, міцно пригортає.

— Тепер у нас не буде дельфінів, — бурмочу.

— Хтозна, — відповідає тато. — Може, й будуть.

Наступного ранку ми з татом ідемо на великий ринок. Тут продають овочі, фрукти і — квіти. Ми обходимо всі ряди, але дельфінів ніде немає.

Дорогою додому бачимо квіткову крамницю. Тут є троянди, тюльпани, різні вазони, кактуси.

— У вас є дельфіни? — питаю в продавця.

— Дельфіни? — не розуміє він.

— Дельфіній! — сміється тато.

— А, дельфіній! Ось!

Ми з татом ніколи не садили квітів. Але все робимо так, як казав нам продавець.

Одна, дві, три, чотири нові рослинки з’являються на клумбі між тополею і кленом.

Мама бачить нас із вікна й гукає:

— Що ви там робите?

— Заводимо дельфінів! — кричу.

Тоді мама виходить і береться допомагати мені. А тато майструє навколо клумби дерев’яний парканчик.
  • Чи справдилися ваші передбачення?
  • Чи вирішила дівчинка проблему? Хто їй допоміг у цьому?
  • Що уявляла Ніна, коли саджала із татом дельфіній? Доведіть свою відповідь цитатою з тексту.

Гойдалка під кленом широка. Ми з Марком поміщаємося на ній удвох.

Ми літаємо — а з вікна на нас дивиться Марків дід і махає рукою.

Ми літаємо — а за парканчиком ростуть квіти.

Ми літаємо — а попереду ціле літо, і понад хмарами стрибають сині й блакитні дельфіни.

Галина Ткачук
  • Який настрій був у Ніни наприкінці оповідання? Чому ви так думаєте? Чому її настрій змінився?
  • Що уявляла дівчинка, катаючись на гойдалці? А що вона бачила насправді?
  • А чи є у вас місця, в яких ви фантазуєте, подумки перетворюючи звичайні речі на щось фантастичне? Який у вас настрій при цьому? Розкажіть.

2

Робота з оповіданням Володимира Сенцовського “Після дощу”

Після дощу

Дощ відшумів. Над селом барвистою підковкою прогнулася веселка.

Андрійко чекав цієї миті. Вибіг на Тополину вулицю і залопотів по калюжах. Тільки бризки, ніби іскри, вилітають з-під босих ніг.

Біля рівчака хлопчик спинився. Побачив тріску, що гойдалась на воді. На трісці, немов у човнику, плив маленький рудий жук. Тонкими вусами він торкав воду і злякано метушився.

Андрійко обережно підштовхнув тріску до берега. Жук спритно видряпався на найближчий листок і хутко зник у траві.

— Біжи, біжи, — усміхнувся хлопчик. — Твоя мама напевне вже заждалася тебе вдома.

І стало Андрійкові так хороше, наче він допоміг своєму найкращому другу.

Володимир Сенцовський
  • Чи подобається вам дощ? А гуляти влітку після дощу? Чому?
  • Який настрій був у хлопчика на початку оповідання? А в кінці? Що подарувало йому радісну емоцію?
  • Чи були у вас подібні ситуації? Чи відчуваєте ви радість, коли надаєте комусь допомогу — навіть невеличку; навіть якщо цей хтось вам незнайомий і ви навряд чи його колись іще побачите? Розкажіть.

5. Онлайн-вправа “Що дарує радість”

ВИКОНАТИ ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ
  • Коли ви радієте?
  • Радіти можна без всякої конкретної причини — просто від почуття фізичного здоров’я, повноти життя.

Надаю перевагу радості, вона міцніша й надійніша за щастя, бо радіти можна й малому. Бо можна радіти, навіть не будучи щасливим.

Антоніо Курнетта

  • Як змінює вас радість?

6. Фізкультхвилинка-гра “Рухайся!”

 

Уважно слухайте вказівки ведучого / ведучої та виконуйте рухи. У вільний час можете пограти у таку гру на свіжому повітрі з друзями, придумуючи власні вказівки.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО

7. Вправа “2 запитання”

 

Діти вирішили відзначити закінчення початкової школи Днем радості. Юля провела в класі опитування, аби з’ясувати, що дарує радість дітям. Результати дівчинка подала у вигляді діаграми. Сформулюйте за її даними два запитання, поставте їх своїм однокласникам та однокласницям і вислухайте їхні відповіді (підр., с. 132, завд. 1).

8. Вправа “Діаграма”

 

Розкажіть, що дарує вам радість, довідайтеся, коли радіють ваші друзі з класу, і побудуйте відповідну діаграму (зош., с. 61, завд. 3).

9. Вправа “Поміркуй”

 

Як ви вважаєте, що приємніше — радіти самим чи дарувати радість іншим? Напишіть невелике висловлювання. Скористайтеся поданою схемою.

Я вважаю, що… .
Тому, що... .
Наприклад, … .
Отже, … .

10. Вправа “Змайструй”

 

Валентин розповів, що він почувається щасливим, коли майструє, та із задоволенням провів майстер-клас із виготовлення котика-танцюриста. Зробіть такого й ви (підр., с. 132, завд. 2).

Матеріали: паперовий стаканчик, 3 коктейльні трубочки, скотч, ножиці, олівці або фломастери, картон.

11. Рефлексія

  • З яким настроєм ви закінчуєте урок?
  • Чим вас зацікавила сьогоднішній урок?
  • Що нового для себе ви дізналися?

Поширити

У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної