Рідні небеса, диво-чудеса.
У віночку літ сяє сонця квіт!
Сонцю із гори стежка пролягла,
Стежка пролягла у зелений гай.

Там кремезний дуб свій зелений чуб
Гребінцем вітрів та й розчісує.
Жолуді рясні уплелись в пісні,
Золоті пісні гай виспівує.

Гомонить земля, душу окриля,
Свіжість подиху гаєм стелиться.
Увесь білий світ радісно розквіт,
У віночок літ квіт вплітається.
Квіт вплітається, сонце восхваля,
Сонце восхваля, сонце восхваля!