Поради, як перевірити виконання завдання “Тренування з відомим українцем / українкою”.

1. Мініпрезентації (2-3 хв кожна)

На початку уроку кожен учень / учениця коротко презентує:

• яку фізичну якість вибрав / вибрала;
• з ким тренувався / тренувалася;
• де і коли проводив / проводила тренування;
• 1-2 вправи, які були найцікавішими.

Цей формат не забирає багато часу й дає чітке уявлення про виконання завдання.

2. Рефлексія (усно або письмово)

Учні зачитують свої відповіді на запитання:

• Що було найскладніше?
• Що вдалося найкраще?
• Які емоції відчували під час тренування?

Учитель звертає увагу на:

• усвідомлення відчуттів,
• реалістичність опису,
• ставлення до фізичної активності.

Цей формат дає змогу оцінити самостійність і глибину виконання.

3. Мініобговорення або “коло порад”

Учні стають у коло й промовляють по одній пораді:

• Які вправи виконувати було легше?
• Який лайфхак допоміг не здатися?
• Що б вони порадили одноліткам?

Цей формат підсилює взаємонавчання й соціальні навички.

4. Демонстрація виконання вправи (за бажанням)

Запропонуйте учням показати виконання однієї вправи. Це створює позитивну мотивацію. Переваги такого способу перевірки:

• враховує індивідуальність кожного;
• розвиває вміння самопрезентації;
• створює атмосферу взаємопідтримки;
• підсилює значення регулярної фізичної активності.

Фіксація результатів виконання завдання учителем

Учитель може:

• поставити умовний (+), якщо завдання виконано в повному обсязі;
• (+/-), якщо виконано частково або без рефлексії;
• (-), якщо не виконано.

Або використати висловлювання:

• Виконав / виконала тренування
• Вибрав / вибрала фізичну якість і відомого спортсмена
• Описав / описала враження та труднощі
• Надав /надала поради іншим

Історія Елізабет Блекберн — яскравий приклад того, як фундаментальні біологічні відкриття впливають на наше розуміння здоров’я, старіння та профілактики хвороб. Її життя й кар’єра показують, як допитливість, наполегливість і любов до науки можуть призвести до відкриттів, які змінюють світ. Розповідь про неї може надихнути учнів вибирати науку, піклуватися про здоров’я та серйозно ставитися до свого способу життя.

Після обговорення висловлювання запропонуйте учням зробити висновки: що саме вони можуть змінити або покращити у своєму харчуванні вже зараз. Це може бути одна маленька дія — додати більше води, фруктів у щоденний раціон, замінити один шкідливий продукт корисним. Такий підхід допомагає перевести абстрактну думку в реальну поведінкову зміну й формує мотивацію до здорового способу життя.

Мета: показати, що не всі компоненти їжі однаково важливі та використовуються організмом для побудови клітин, дають енергію та потрібні для функціонування організму.

Умови роботи

Матеріали:

• суміш різних круп і бобових (рис, гречка, перловка, квасоля, сочевиця тощо) або суміш намистин різного розміру й кольору;
• 2 контейнери (або паперові тарілки);
• інструкція для вибору “корисних компонентів”;
• стікери або маркери.

Легенда-модель:

• Суміш круп / намистин символізує всі продукти, які ми їмо.
• Різні компоненти моделі — різні поживні речовини:
  • Білки — потрібні для побудови клітин і тканин;
  • Жири — потрібні організму як джерело енергії, будівельний матеріал для клітин;
  • Вуглеводи — головне джерело енергії;
  • Клітковина — для травлення;
  • Баластні речовини — непотрібні або надлишкові компоненти, які організм не використовує.

Правило вибору: учні відбирають лише елементи, які організм може використати для будови клітин або отримання енергії, а решту — класифікують як баласт.

Хід роботи

1. Ознайомлення (1-2 хв)

Поясніть:

• суміш символізує весь раціон людини,
• різні компоненти несуть різну цінність для організму,
• організм використовує лише певні речовини як джерело енергії, матеріал для побудови клітин тощо.

Можна запропонувати учням зібрати прикрасу як намисто чи браслет у варіанті з намистинами — як приклад побудови компонентів, наприклад білка.

2. Практичне завдання (5-7 хв)

Учні працюють індивідуально або парами:

1. Отримують порцію суміші.
2. Відбирають корисні компоненти:
   • білки,
   • жири,
   • вуглеводи,
   • клітковину.
3. Переносять їх у другу тарілку як використані організмом.
4. Те, що залишилося, — це баластні речовини, які організм не може використати, або надлишок енергії.

3. Аналіз результатів (3-5 хв)

Учні відповідають на запитання:

• Які компоненти виявилися найважливішими?
• Що залишилося “баластом”?
• Як це співвідноситься з реальними харчовими звичками?
• Які продукти варто вживати частіше, а які — рідше?

4. Висновок (1-2 хв)

Підведіть учнів до висновку: “Організм використовує лише частину продуктів для побудови клітин й отримання енергії. Для підтримання й збереження здоров’я потрібне збалансоване харчування, де достатньо білків, жирів і вуглеводів, а баласт і надлишкові речовини — у мінімальній кількості.”

ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИКУМУ

Щоб учні краще зрозуміли, що таке добовий раціон і харчова піраміда, варто використовувати наочні матеріали, як-от плакат або картинку харчової піраміди із чітким розподілом поверхів і відсотків.

При поясненні варто наводити конкретні приклади продуктів для кожного рівня піраміди й показувати, як збалансоване поєднання їх впливає на енергію, ріст і здоров’я підлітків.

Особливу увагу варто приділити водному балансу, пояснивши, що підлітки 13-14 років мають споживати від 7 до 11 склянок води на день і що частину цієї потреби вони отримують із супів, фруктів, овочів тощо.

Для активізації учнів корисно включати інтерактивні елементи, наприклад, гру з картками продуктів, які учні розташовують на відповідних поверхах піраміди, або складання власного денного раціону.

Важливо також проводити обговорення того, які продукти вони споживають надто часто, а яких бракує, щоб підкреслити значення збалансованого харчування.

Пояснення має бути максимально пов’язане з повсякденним життям учнів: показувати, як правильний раціон допомагає підтримувати енергію під час навчання і тренувань, зміцнює імунітет і сприяє здоровому росту.

Під час пояснення цієї ситуації варто акцентувати увагу на дотриманні режиму харчування та його впливі на здоров’я підлітків. Корисно наводити конкретні приклади із життя учнів, як у випадку Олега, щоб вони могли зрозуміти наслідки пропусків сніданку, великої порції вечері або швидких солодких перекусів.

Рекомендується залучати учнів до обговорення й аналізування ситуації, ставлячи запитання: що можна змінити в режимі харчування Олега, які продукти корисні, а які — краще обмежити, як правильно розподілити прийоми їжі протягом дня. Це допомагає учням формувати критичне мислення й усвідомлене ставлення до власного раціону.

Також варто звернути увагу на психологічний аспект харчування, попереджаючи про небезпечні поради з медіа й інтернету і наголошуючи на важливості звернення до фахівців при тривожних симптомах. Для ефективності уроку рекомендовано поєднувати теоретичне пояснення, практичне складання меню й інтерактивне обговорення, щоб учні змогли відразу застосувати знання на практиці.

Проєкт “Аудит харчування” можна проводити як практичну ігрову діяльність, спрямовану на формування в учнів усвідомленого ставлення до харчування й здорових звичок. На початку уроку поясніть учням мету проєкту: вони будуть вести щоденник харчування протягом тижня, записувати всі продукти, які споживають, обчислювати їх енергетичну цінність й аналізувати, чи відповідає раціон потребам організму.

Варто показати приклад щоденника й провести коротку демонстрацію розрахунку енергетичної цінності продуктів. Можна спростити завдання: вибирати основні продукти дня й підраховувати калорії та групи поживних речовин (білки, жири, вуглеводи).

Під час обговорення результатів проєкту важливо заохочувати учнів до взаємопідтримки й волонтерства: вони можуть ділитися своїми спостереженнями з однокласниками, давати корисні поради одне одному й обговорювати, як покращити раціон. Учитель має стежити за тим, щоб обговорення проходило позитивно, без засудження чи порівнянь між учнями, підкреслюючи, що мета — навчитися піклуватися про своє здоров’я.

Наприкінці проєкту можна підбити підсумки на класній дошці або під час групового обговорення, попросивши учнів зробити короткі висновки: що вдалося змінити, які звички корисно закріпити та як набуті знання можна застосувати вдома. Такий підхід робить проєкт інтерактивним, практичним і мотивувальним, формує в учнів самостійність, відповідальність і навички здорового харчування.

Розв’язування завдання можна провести у формі гри “Медичний консиліум”.

Мета: учитися аналізувати причини захворювань, викликаних неправильним харчуванням, пропонувати шляхи їх запобігання й презентувати рекомендації класу.

Хід гри

1. Підготовка груп:
   • Клас об’єднується у невеликі групи по 3-4 учні.
   • Кожна група вибирає одне захворювання, яке виникає через неправильне харчування (наприклад: ожиріння, цукровий діабет, гастрит, панкреатит, серцево-судинні хвороби).
2. Розподіл ролей у групі:
   • Головний лікар (координатор групи): керує дискусією, стежить, щоб усі учасники брали участь.
   • Дієтолог: аналізує, які харчові звички призводять до захворювання.
   • Пацієнт: описує симптоми, розповідає про свій раціон (вигаданий або типовий для підлітка).
   • Секретар: записує висновки й пропозиції щодо запобігання захворюванню.
3. Дослідження й обговорення:
   • Група обговорює причини захворювання, його симптоми й фактори ризику, пов’язані з харчуванням.
   • Визначає способи запобігання захворювання й варіанти покращення харчових звичок, наприклад, заміну шкідливих продуктів корисними, правильний режим харчування, контроль порцій.
4. Підготовка презентації:
   • Учні готують короткий постер або презентацію, у якій:
     • показують захворювання та його причини;
     • демонструють рекомендації для здорового харчування;
     • наочно пояснюють, які зміни в раціоні можуть запобігти проблемі.
5. Презентація результатів “консиліуму”:
   • Кожна група презентує свої висновки класові.
   • Інші учні можуть ставити запитання й давати поради, як пацієнт може покращити свій раціон.
6. Підсумок та обговорення:
   • Вчитель підкреслює важливість збалансованого харчування для запобігання хворобам.
   • Заохочує обговорення, як набуті знання можна застосувати в повсякденному житті.

Заповнення інформації про отруєння може бути таким:

Назва отруєння	Сальмонельоз
Збудник або токсин	Інфекційне захворювання, яке викликає бактерія роду Salmonella
Симптоми	Підвищення температури, головний біль, слабкість, нездужання, біль в животі, нудота, блювання, діарея
Тривалість	Захворювання зазвичай триває від кількох днів до тижня, але в окремих випадках може затягуватися на кілька тижнів
Причини зараження	Бактерія Salmonella в організм людини може потрапити через їжу, воду або контакт із носіями. Найчастіше це відбувається при споживанні продуктів тваринного походження, які не пройшли достатню термічну обробку
Профілактика	Термічна обробка продуктів (ретельно готувати м’ясо, птицю, рибу; яйця варити не менше 10 хвилин, уникати сирих чи недоварених; молоко та молочні продукти — тільки пастеризовані), дотримання гігієни на кухні, правильне зберігання продуктів; пити лише кип’ячену або бутильовану воду; уникати купання у водоймах із сумнівною якістю води; після гри з домашніми тваринами (особливо черепахами, ящірками, птахами) обов’язково мити руки
Порада	Чисті руки, якісно приготована їжа й безпечна вода — твій захист від сальмонельозу!